Засудження любові до цього світу

Засудження любові до цього світу

3- «Одного разу Пророк (мир йому і благословення Аллага) сів на мінбар і ми всілися навколо нього. І він сказав: @"Воістину, окрім іншого боюся я для вас після моєї смерті благ і прикрас світу цього, які відкриються перед вами»*. Один чоловік запитав: "О Посланець Аллага! А хіба благо приносить зло?" Пророк (мир йому і благословення Аллага) промовчав у відповідь, і люди запитали цю людину: "Що сталося? Чому ти звертаєшся до Пророка (мир йому і благословення Аллага), а він не відповідає тобі?" І тоді ми побачили, що йому посилається Одкровення. Нарешті він прийшов до тями і сказав, витираючи з чола рясний піт: "Де той, хто поставив запитання?" І, здається, він похвалив його, а потім сказав: "Воістину, благо не приносить зла. Однак, воістину, серед того, що виростає навесні, є те, що вбиває або наближає до смерті. І виняток становить тільки тварина, яка їсть зелену траву, поки боки її не починають роздуватися, але потім вона повертається боком до сонця, повертає з'їдене до рота і пережовує, а потім мочиться і пасеться знову... Воістину, це майно – зелене та солодке, і воно – чудовий супутник для мусульманина, якщо він віддає з нього сироті, бідняку й мандрівникові. І, воістину, той, хто бере його без права, подібний до того, хто їсть, але не насичується, і воно буде свідчити проти нього в Судний день"».